Пояснювальна записка

Програма вступного випробування з української мови і літератури для абітурієнтів розроблена на основі чинних навчальних програм з української мови та літератури для 5-9 і 10-11 (рівень стандарту, академічний рівень) класів загальноосвітніх навчальних закладів, чинних навчальних програм із зазначених дисциплін і програми для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Матеріал програми охоплює такі розділи:

«Фонетика», «Лексикологія», «Фразеологія», «Лексикографія», «Морфологія», «Морфеміка і словотвір», «Синтаксис», «Пунктуація», «Орфографія», «Стилістика».

Метою співбесіди з української мови є: виявлення та оцінка рівня навчальних досягнень абітурієнтів; оцінка ступеня підготовленості вступників до подальшого навчання у коледжі.

Завданням співбесіди з української мови є виявлення та оцінка рівня філологічного мислення; здатності застосовувати набуті знання та вміння у повсякденному житті, при аналізі мовних та літературних явищ; здатності застосовувати норми літературної мови; сформованості комплексного філологічного уявлення про основні процеси функціонування мови і літератури; здатності реалізовувати філологічні компетенції у майбутній трудовій діяльності, виявлення рівня сформованості філологічної культури.

Учасники співбесіди повинні: знати та оперувати основними поняттями з фонетики, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, орфографії, стилістики, пунктуації; з теорії та історії української літератури; мати комплексне уявлення про стан функціонування мови та теоретико-літературні й історико-літературні процеси; володіти елементами філологічної культури – усною та писемною українською літературною мовою та навиками аналізу художніх творів; вміти використовувати методи дослідження мовних та літературних явищ.

Перелік питань Українська мова

·        Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі.

·Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ.

·Склад. Наголос.

·Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних.

·Чергування звуків.

·Багатозначні і однозначні слова. Пряме і переносне значення слів.

·Омоніми. Синоніми. Антоніми.

·Діалектна, професійна, розмовна лексика.

·Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика, лексичні запозичення з інших мов.

·Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання.

·Застарілі слова. Неологізми.

·Стійкі словосполучення. Джерела фразеологізмів.

·Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

·Словотвір. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу.

·Морфологія як розділ мовознавства. Самостійні та службові частини мови. Вигук.

·Іменник, його значення, морфологічні ознаки та синтаксична роль.

·Лексико-семантичні групи іменників. Власні та загальні назви, істоти і неістоти.

·Граматичні категорії іменників.

·Граматична категорія роду іменників.

·Граматична категорія числа іменників. Відмінки іменників.

·Поділ іменників на відміни та групи.

·Прикметник. Граматичні категорії прикметників.

·Розряди прикметників за значенням. Ступені порівняння прикметників.

·Числівник. Граматичні категорії числівників.

·Кількісні числівники, їх відмінювання.

·Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

·Займенник. Граматичні категорії займенників, розряди за значенням.

·Займенник як частина мови. Відмінювання займенників.

·Дієслово. Граматичні категорії дієслів.

·Дієслово як частина мови. Форми дієслів.

·Дієприкметник як особлива форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.

·Дієприслівник як особлива форма дієслова. Дієприслівниковий зворот.

·Прислівник. Розряди прислівників за значенням.

·Прийменник як службова частина мови. Правопис прийменників.

·Сполучник як службова частина мови.

·Частка як службова частина мови.

·Словосполучення, його характеристика.

·Просте речення. Класифікація простих речень.

·Головні і другорядні члени речення, способи їх вираження.

·Просте ускладнене речення.

·Речення з однорідними членами; розділові знаки при них.

·Речення зі вставними і вставленими компонентами, звертаннями; розділові знаки при них.

·Речення з відокремленими членами речення; розділові знаки при них.

·Складне речення. Типи складних речень.

·Складносурядні речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.

·Складнопідрядні речення. Однорідна та неоднорідна підрядність.

·Безсполучникові складні речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні.

·Складні речення з різними видами зв’язку.

·Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

·Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, конфесійний), їх основні ознаки, функції.

·Орфографія. Принципи української орфографії.

·Правила вживання м'якого знака.

·Правила вживання апострофа.

·Правопис складних слів.

·Правопис слів іншомовного походження.

Критерії оцінювання відповідей на співбесіді

Відповідь на співбесіді з української мови оцінюється за шкалою оцінювання від 100 до 200 балів.

Відповідь оцінюється 176-200 балами тоді, коли абітурієнт глибоко розуміє та може вільно і змістовно викласти основні мовознавчі поняття, вільно орієнтується в навчальному матеріалі, уміє аналізувати художні тексти.

Відповідь оцінюється 150-175 балами тоді, коли абітурієнт загалом розуміє та може досить повно сформулювати і пояснити основні мовознавчі терміни та поняття, майже вільно орієнтується навчальному матеріалі, володіє навичками мовного розбору, аналізу художнього тексту.

Відповідь оцінюється 124-149 балами тоді, коли абітурієнт розуміє та може сформулювати і пояснити лише деякі мовознавчі поняття, в основному орієнтується в навчальному матеріалі, дає загальну характеристику окремих мовознавчих питань, але не завжди вміє пояснити їх застосування на практиці, неповністю володіє навичками аналізу художнього тексту.

Відповідь оцінюється 100-123 балами тоді, коли вимоги до попереднього пункту не виконані: абітурієнт лише відтворює навчальний матеріал, але не встановлює причинно-наслідкових зв’язків, не розуміє основних мовознавчих понять, його знання загалом мають хаотичний характер.

ЛІТЕРАТУРА

1.  
2. Доленко М.Т.Сучасна українська мова / М.Т. Доленко, І.І. Дацюк,А.Г.Кващук.– К.:Вищашк.,1987.– 352 с.
3. Ковтюх С. Л. Репетитор (як навчитися грамотно писати): навчальний посібник зпрактичного курсу української мови / С. Л. Ковтюх. – 3-є вид., випр. й допов. –К.:«ВД «Професіонал»,2007.–592 с.
4. Лесин В. М.,Пулинець О. С.Словниклітературознавчихтермінів.Вид.3/ЛесинВ.М.,ПулинецьО.С.– К.: Радянськашкола,1971.– 463с.
5.  

А. К. Мойсієнко, І. М. Арібжанова, В. В. Коломийцева та ін. – К. : Знання, 2010.

– 374 с.

1. Сучасна українська літературна мова : підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко,Н.Я.Грипастаін..;заред.М.Я.Плющ.– К.: Вищашкола,2003.– 430с.
2. Сучасна українська літературна мова : підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун,Л.Ю.Шевченко таін.;заред.О.Д.Пономарева.– К.:Либідь,1997.–400с.
3. Українська мова: енциклопедія / [голова ред. кол. В. М. Русанівський].–вид. 2-ге,випр.ідоп.–К.: «Українськаенциклопедія»ім.М.П.Бажана,2004.–824 с.
4.  
5. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови [Текст] / І. П. Ющук. – 4-евид.– К.: Освіта,2000.– 254с.
6. Ющук І. П. Практичний довідник з української мови [Текст] / І. П. Ющук. – К.:Ріднамова,1998.–223 с.
7. Ющук І. П. Українська мова. 52 уроки грамотності. 2232 тести. Довідник дляучнів 5-11 класів та абітурієнтів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. –240 с.