vkmnau
ГОЛОВНА НОВИНИ РОЗКЛАД ТА ЗМІНИ БІБЛІОТЕКА ЗАОЧНИКУ КОНТАКТИ ФОРУМ
Увiйти
Ласкаво просимо
Вознесенський коледж МНАУ радий вiтати тебе сайтi. Зареєструйся або увiйди в свiй аккаунт i вiдкрий для себе можливiсть знаймоств та спiлкування з iншими студентами, або друзями
Зареєструватися
Вхiд
Забули пароль?
Увiйти
Реєстрація
Далі
Реєстрація
Зареєструватися
Програма вступних випробувань з української мови

Популярнi новини:

Свято Масляної у Вознесенському коледжі МНАУ

23 лютого в Вознесенському коледжі Миколаївського НАУ відбулося святкування Масляної. Усі учасники попрацювали на славу та створили сприятливі умови для збагачення життєвих вражень про свято Масляної, розширили знання присутніх студентів про культуру, традиції та українську національну кухню.

До 100-річчя УЦР

В рамках тижня суспільних та гуманітарних дисциплін в коледжі пройшли заходи, присвячені 100-річчю Української революції та 100-річчю Української Центральної Ради.

Виховна година до Дня Святого Валентина «Хто зверху?»

13 лютого 2017 року відбувся виховний захід – конкурсна програма для студентів 27 і 26 груп «Хто зверху?».

Дослідницька робота студентів

24 лютого у рамках проведення тижня циклової комісії загальноосвітніх та гуманітарних дисциплін та з нагоди 190 - річчя від дня народження Леоніда Івановича Глібова – українського байкаря, поета, журналіста - викладачем української мови та літератури Возняк Л.В. було проведено екскурс - дослідження «Байка як жанр літератури.

Програма вступних випробувань з української мови

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є диктант.

Перевірці підлягають уміння: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Тексти диктантів для проведення екзамену дібрані із збірника диктантів для державної підсумкової атестації з української мови для 9 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України  для шкіл з українською мовою навчання. Вони відображають розвиток сучасної української мови, історію, звичаї і традицію нашого народу, здобутки кращих представників людства у царині науки, освіти, культури, а також розмаїтий світ природи. Диктанти дібрані із художніх творів української класичної літератури, науково-публіцистичних статей відомих діячів науки і культури, журналістів.

Тексти відповідають таким вимогам: змістовно цілісний, логічно завершений, ідейно навантажений уривок твору, зрозумілий і доступний абітурієнтам.
         Лінгвістичне наповнення текстів відповідає вимогам навчальної програми з дисципліни «Українська мова». Вони включають вивчені орфограми й пунктограми у різних синтаксичних конструкціях (у простих, ускладнених і складних реченнях), при прямій мові тощо. 

Тексти лексично багаті, але не перенасичені архаїзмами, неологізмами, діалектизмами, що могло б утруднювати їх сприйняття слухачами.

 

Під час  написання диктанту абітурієнти повинні знати:

  • основні орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні правила;
  • морфологічні ознаки та синтаксичну роль частин мови;
  • загальні відомості про просте і складне речення, однорідні члени речення, речення із вставними словами, відомості про відокремлені та уточнюючі члени речення, пряму мову.

 

Абітурієнти повинні вміти:

  • дотримуватися норм українського правопису;
  • знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх;
  • правильно писати слова з вивченими орфограмами;
  • знаходити і виправляти орфографічні помилки;
  • обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Тема

1

І. Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки. 
Букви й інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
Склад. Наголос. 
Ненаголошені голосні, їх вимова та позначення на письмі.

2

Вимова приголосних звуківта їх позначення на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у-в, і-й.
Орфограма. Орфографічна помилка.

3

Правила вживання апострофа, м’якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.

4

Написання слів іншомовного походження.

 

5

ІІ. Будова слова, словотвір і орфографія

Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків.

6

Вимова і написання префіксів з- (зі-), с-, роз-, без-, пре-, при-, прі-. 
Змінювання і творення слів. Основні способи словотво-рення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів.

7

Правопис складних і складноскорочених слів.

8

Лексикологія і фразеологія.
Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів. 
Синоніми, антоніми, омоніми. 
Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Запозичені слова. Застарілі слова. Неологізми.
Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.

 

9

ІІІ. Морфологія і орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови. 
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

 

синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви. 
Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників.
Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.

 

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. 
Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників.
Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

 

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. 
Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. 
Числівники прості і складні. 
Відмінювання кількісних і порядкових числівників. 
Правопис числівників.

 

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників. Відмінювання займенників. 
Правопис займенників.

 

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. 
Неозначена форма дієслова. Види дієслів (доконаний, недоконаний). Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. 
Дієслова І та ІІ дієвідмін. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслова. Способи утворення дієслів. Правопис дієслів.

 

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні і пасивні дієприкметники, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. 
Безособові дієслівні форми на –но, -то.
Правопис дієприкметників. 
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. 
Правопис дієприслівників.

 

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення. 
Правопис прислівників.

 

Прийменник як службова частина мови.
Непохідні і похідні прийменники. 
Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс. 
Сполучники як службова частина мови. 
Сполучники сурядності і підрядності.
Правопис сполучників разом і окремо. 
Частка як службова частина мови.
Формотворчі, заперечні та модальні частки. Написання часток бо, но, то, от, таки.
Не з різними частинами мови. 
Вигук як частина мови. 
Правопис вигуків.

 

 

 

IV. Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучення за способом вираження головного слова.

 

Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставина) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.
Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах.

 

Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення. 
Тире в неповних реченнях.

 

Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах реченнях. 
Однорідні й неоднорідні означення. 
Розділові знаки при однорідних членах реченнях.

 

Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). 
Розділові знаки про них.

 

Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючи). 
Розділові знаки при відокремлених членах речення.

 

Складне речення , його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень.
Складне речення з кількома підрядними.

 

Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях. 
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні. 
Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Розділові знаки в ньому.

 

Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог.
Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі. Диктант.

 

 

 

V. Відомості про мовлення

Поняття про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлювання), його зміст і форма. Тема і основна думка висловлювання. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки.

 

Етика спілкування й етикет.

 

Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. Мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний. 
Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум.

 

 

 

Критерії оцінювання диктанту

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Для проведення вступних випробувань у формі диктанту використовується текст обсягом від 180 до 190 слів за 12-ти бальною шкалою оцінювання.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • помилка в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
  • помилка на одне правило, але в різних словах, вважається різними помилками;
  • розрізняють грубі й не грубі помилки, тобто такі, які не мають істотного значення для характеристики грамотності.

Під час підрахування помилок дві не грубі вважають за одну грубу.

До не грубих відносять такі помилки:

  • у винятках усіх правил;
  • у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;
  • у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
  • у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;
  • у випадках, що вимагає розрізнення не і ні (у сполученнях: не хто інший,як…; не що інше, як…; ніхто інший не…; ніщо інше не…);
  • у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;
  • у заміні українських букв російськими.

За наявності в диктанті більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.


Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15-16і більше

7

4

2

13-14

8

3

3

11-12

9

1+1 (не груба)

4

9-10

10

1

5

7-8

11

1 (не груба)

6

5-6

12

0

 

Список рекомендованої літератури:

1. Глазова О.П., Кузнєцов Ю.В. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса,2005.

2.  Глазова О.П., Кузнєцов Ю.В. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса,2006.

3. Передрій Г.Р., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т., Остаф Я.І. Рідна мова: Підруч. для 7 кл. – К.: Освіта, 2003.

4. Олійник О.Б. Українська мова: Підруч. для 8 кл. серед. шк. – К.: Вікторія,2004.

5. Шелехова Г.Т., Остаф Я.І., Скуратівський Л.В.  Рідна мова: Підруч. для 9 кл. – К.: Освіта,2002.  

 

Програма  співбесіди  з української мови для абітурієнтів на базі 11 класів

І. Щоб вдало скласти іспит з української мови, пройти співбесіду, вступникам необхідно повторити такі розділи та теми :

 

Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія

Звуки мови. Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Букви та інші графічні засоби. Українська абетка. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж. Наголос, головні літературні норми наголошування слів в українській мові. Ненаголошені голосні, їх вимова й позначення на письмі. Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних, його різновиди. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних та приголосних звуків. Евфонічні чергування (у//в, і//й). Правила вживання апострофа, м'якого знака. Позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.

Будова слова, словотвір та орфографія

Спільнокореневі слова й форми слова. Основа слова й закінчення змінних слів. Значущі частини слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вимова та написання префіксів з- (с-, зі-, із-, зо-), роз-, без-, воз-, пре-, при-, прі-. Словозміна та словотворення. Основні способи словотворення в українській мові, їх різновиди. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія, фразеологія та лексикографія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Синоніми, антоніми, омоніми. Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Лексика української мови за походженням. Власне українські слова. Лексичні запозичення з інших мов. Терміни. Архаїзми та історизми. Неологізми. Поняття про фразеологізми.  Джерела української фразеології. Фразеологізми в ролі членів речення.

Морфологія та орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Конкретні й абстрактні назви. Назви істот та неістот. Загальні і власні назви. Рід, число, відмінок іменників. Відміни іменників. Невідмінювані іменники. Способи творення іменників. Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших іменникових суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників, способи їх творення. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників. Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням (особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні). Творення та відмінювання займенників. Правопис займенників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні  й порядкові. Відмінювання числівників. Правопис числівників.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова.  Дієвідмінювання. Дієслова І та II дієвідмін. Особа і число дієслова. Безособові дієслова. Творення та правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні

ознаки, синтаксична роль. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на -но/-ено, -то. Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.  Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Правопис прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Правопис прийменників.

 Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності та підрядності. Групи сполучників за будовою та походженням. Правопис сполучників.

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням та вживанням (формотворчі, словотворчі та модальні). Правопис часток. Не і ні з різними частинами мови.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням. Правопис вигуків.

Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова, типи граматичного зв'язку в словосполученнях.

Речення, його головні ознаки та різновиди. Граматична основа речення. Види речень за метою висловлювання.  Види речень за будовою (прості, складні).

Просте речення. Поширені та непоширені речення. Головні та другорядні члени речення (підмет і присудок; додаток, означення, обставина), способи їх вираження та різновиди.

Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот. Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах. Речення двоскладні та односкладні.