Популярнi новини:
ОНЛАЙН-ЗУСТРІЧ ЗІ СТЕЙКХОЛДЕРОМ – ТОВ «НОВА ПОШТА»
25-й Радіодиктант національної єдності
Круглий стіл «Академічна доброчесність у навчанні – шлях до успіху!»
Патріотична гра «Пароль: «ПАЛЯНИЦЯ»
Робимо чистим наш «другий дім»
Екологічне право як навчальна дисципліна
Метою викладання навчальної дисципліни “Екологічне право” є формування у майбутніх фахівців у галузі права навичок оволодіння сукупністю знань з особливостей правового регулювання екологічних правовідносин у контексті охорони довкілля в цілому, раціонального та ефективного використання природних ресурсів та їх охорони, збереження, а також захисту екологічних прав та законних інтересів учасників екологічних правовідносин.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Екологічне право” є:
- розуміння поняття екологічного права як галузі права, його юридичної природи, категоріального апарату, принципів, джерел, функцій і предмету правового регулювання;
- вивчення методології правового регулювання екологічних правовідносин;
- співвідношення екологічного права з суміжними галузями права (цивільним, адміністративним, земельним, господарським тощо);
- засвоєння теоретичних та практичних аспектів здійснення і реалізації учасниками екологічних відносин права власності і права користування природними ресурсами, сервітутних екологічних прав тощо;
- формування знань про застосування механізмів захисту і охорони екологічних прав згідно екологічного законодавства України;
- вивчення особливостей формування та реалізації державно-правового механізму використання природних ресурсів і охорони довкілля в Україні;
- засвоєння правового режиму використання природних ресурсів і охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки;
- вивчення механізмів застосування видів юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства України;
- ознайомлення з основними напрямками адаптації екологічного законодавства України до європейських та міжнародних стандартів у сфері охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки;
набуття навичок застосування здобутих теоретичних знань у практичній діяльності при вирішенні спорів та конфліктних ситуацій, що виникають у екологічних правовідносинах.