vkmnau
ГОЛОВНА НОВИНИ РОЗКЛАД ТА ЗМІНИ БІБЛІОТЕКА ЗАОЧНИКУ КОНТАКТИ ФОРУМ
Увiйти
Ласкаво просимо
Вознесенський коледж МНАУ радий вiтати тебе сайтi. Зареєструйся або увiйди в свiй аккаунт i вiдкрий для себе можливiсть знаймоств та спiлкування з iншими студентами, або друзями
Зареєструватися
Вхiд
Забули пароль?
Увiйти
Реєстрація
Далі
Реєстрація
Зареєструватися
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА» для студентів спеціальності 5.03050201 «Інформаційна діяльність підприємства»

Популярнi новини:

Свято Масляної у Вознесенському коледжі МНАУ

23 лютого в Вознесенському коледжі Миколаївського НАУ відбулося святкування Масляної. Усі учасники попрацювали на славу та створили сприятливі умови для збагачення життєвих вражень про свято Масляної, розширили знання присутніх студентів про культуру, традиції та українську національну кухню.

До 100-річчя УЦР

В рамках тижня суспільних та гуманітарних дисциплін в коледжі пройшли заходи, присвячені 100-річчю Української революції та 100-річчю Української Центральної Ради.

Виховна година до Дня Святого Валентина «Хто зверху?»

13 лютого 2017 року відбувся виховний захід – конкурсна програма для студентів 27 і 26 груп «Хто зверху?».

Дослідницька робота студентів

24 лютого у рамках проведення тижня циклової комісії загальноосвітніх та гуманітарних дисциплін та з нагоди 190 - річчя від дня народження Леоніда Івановича Глібова – українського байкаря, поета, журналіста - викладачем української мови та літератури Возняк Л.В. було проведено екскурс - дослідження «Байка як жанр літератури.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА» для студентів спеціальності 5.03050201 «Інформаційна діяльність підприємства»

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 5

1. Мета і задачі курсової роботи. 5

2. Зміст і структура курсової роботи. 5

2.1 Зміст курсової роботи. 5

2.2. Структура курсової роботи та вимоги до її оформлення. 6

3. Рецензування і захист курсової роботи. 8

4. Хід виконання курсової роботи. 8

4.1 Передпроектний аналіз і розробка інформаційної моделі системи. 8

4.2 Створення ІС засобами СУБД Access. 11

4.2.1 Створення таблиць в Access. 11

4.2.2 Побудова запитів. 13

4.2.3 Конструювання форм.. 16

4.2.4 Формування звітів. 22

5. Перелік рекомендованої літератури. 25

 

ВСТУП

Серед складових елементів процесу вивчення курсу “Інформаційна діяльність підприємства” особливе місце займає виконання курсової роботи. Методичні вказівки призначені для використання у якості посібника у процесі виконання курсової роботи з дисципліни “Інформаційна діяльність підприємства" протягом VI семестру для студентів спеціальності 5.03050201 “Інформаційна діяльність підприємства”

Курсове проектування є одною з форм самостійної роботи студентів і сприяє отриманню студентами практичних навичок проектування та реалізації інформаційних систем з використанням технологій Microsoft Office.

 

1. Мета і задачі курсової роботи

Мета курсової роботи: закріпити і поглибити теоретичні знання, придбати практичні навики самостійного створення економічних інформаційних систем для організації діяльності суб'єктів ринкової економіки.

У курсовій роботі виконується розробка інформаційних систем для вирішення комплексів завдань певної предметної області. В якості програмного середовища використовується СУБД Microsoft Access.

Методичні вказівки містять порядок виконання та вимоги до оформлення курсової роботи, порядок та критерії її оцінювання, а також надають практичний зразок виконання практичної частини та оформлення звіту з курсової роботи.

Основний напрямок тематики курсових робіт формується, розглядається та затверджується на засіданні циклової комісії. Студент може запропонувати власну тему з обґрунтуванням актуальності тематики, яка затверджується керівником роботи.

Звіт з курсової роботи оформлюється у вигляді документу MS Word і повинен відображати проведений фундаментальний аналіз предметної області, процес проектування і створення інформаційних систем, що дозволяють вирішити поставлені завдання автоматизації, а також детальні вказівки по експлуатації готового програмного продукту. Створені файли бази даних Access записуються на диск і підкріплюються до пояснювальної записки з курсової роботи.

Виконана робота має бути представлена викладачу для перевірки у встановлений термін. Захист курсової роботи супроводжується демонстрацією на комп'ютері розробленого інформаційного продукту.

Тематика і приклади індивідуальних завдань приведені в додатках.

 

2. Зміст і структура курсової роботи

2.1 Зміст курсової роботи.

Для розробки інформаційної системи використовується СУБД Microsoft Access. Для опису предметної області застосовується метод структурно-функціональної декомпозиції предметної області – IDEF0.

Етапи виконання курсової роботи:

  • вибрати і затвердити тему курсової роботи (виконання впродовж 1 тижня семестру);
  • дослідити поставлену задачу та узгодити графік виконання курсової роботи (виконання впродовж 2 тижня семестру);
  • зробити опис і коротку характеристику предметної області, у рамках якої розробляється інформаційна система, перелік документів, обмеження, функції, які мають бути реалізовані ;
  • створити контекстну діаграми предметної області ;
  • створити діаграму декомпозиції предметної області ;
  • постановка завдання: визначити вхідні документи, що містять необхідну нормативно-довідкову і оперативно-облікову інформацію, а також форми вихідних документів з результатами рішення задачі на комп'ютері (виконання впродовж 5 тижня семестру);
  • ознайомитись з рекомендованою літературою та визначити методи розв'язку поставленої задачі (виконання впродовж 6 тижня семестру);
  • розробити модель бази даних: спроектувати вхідні таблиці, вказати назви, типи та розмір полів, ключові поля (виконання впродовж 7 тижня семестру);
  • відобразити схему зв’язків (виконання впродовж 8 тижня семестру);
  • описати умови забезпечення цілісності даних (виконання впродовж 8 тижня семестру);
  • розробити форми для введення та коригування даних (виконання впродовж 8 тижня семестру);
  • розробити систему запитів до бази даних (виконання впродовж 9 тижня семестру);
  • розробити форми звітів (описати, якщо потрібно розрахункові формули) (виконання впродовж 10 тижня семестру);
  • розробити меню для користувача (виконання впродовж 11 тижня семестру);
  • ити звіт на паперовому носії разом з її електронною копією і розробленим інформаційним продуктом (виконання впродовж 12 тижня семестру);
  • ити курсову роботу на відділення (подається звіт у роздрукованому вигляді та диск з її електронною копією і розробленим інформаційним продуктом) (виконання до 30.04.15);
  • захист курсової роботи: доповідь по темі курсової роботи, обґрунтування актуальності вирішуваної задачі, вибраних методів і засобів, демонстрація розробленого інформаційного продукту, відповідь на поставлені питання.

 

2.2. Структура курсової роботи та вимоги до її оформлення

Звіт з курсової роботи виконують на аркушах білого паперу формату А4 без рамки з полями (ліве і верхнє не менше 20 мм, праве і нижнє не менше 10 мм). Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті аркуша.

Обов’язковими частинами для курсового проекту є:

  • титульний аркуш;
  • зміст;
  • індивідуальне завдання на курсову роботу;
  • перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів;
  • вступ;
  • постановка задачі;
  • теоретична частина;
  • практична частина;
  • заключна частина;
  • література;
  • додатки.

Структурні частини звіту починають з нового аркуша і не нумерують.

Заголовки першого рівня (ЗМІСТ; ПЕРЕЛІК умовних позначень, символів, одиниць та термінів; вступ; практична частина; заключна частина; література; додатки) и заголовки розділів основної частини записують симетрично тексту великими буквами на відстані 10мм від попереднього та наступного тексту. Заголовки підрозділів записують з абзацу малими буквами). Точку в конці заголовків не ставлять. Розмір шрифту 12 або 14. Весь текст, а також заголовки, виконується одним шрифтом. Перенос слів в заголовках, підкреслення, виділення заголовків напівжирним шрифтом и курсивом не допускається.

Титульний аркуш повинен бути встановленого зразку, що наведений в додатку Б та містити назву міністерства, вузу, дисципліни і тему курсової роботи.

На титульному аркуші розписуються сам студент та керівник роботи. Поряд з підписами вказуються прізвища осіб. Титульний аркуш не нумерується як розділ, не вноситься до змісту і не нумерується як сторінка.

Зміст повинен містити назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, що є в курсовій роботі, а також перелік додатків. Усі назви повинні бути записані таким же чином, як вони сформульовані у роботі. Визначення сторінок обов’язкове. Зміст характеризує структуру курсової роботи. Як розділ зміст не нумерується.

Індивідуальне завдання на курсову роботу видається керівником. Індивідуальне завдання засвідчується підписом керівника роботи. Завдання не нумерується як розділ.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів складається за необхідністю. У переліку розміщують специфічні, маловживані, такі, що допускаються у технічній літературі скорочення та нові символи тощо, що не розшифровуються у формулах. У перелік не включаються умовні позначення, символи, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті при першому згадуванні. Перелік розміщують у вигляді стовпця – ліворуч, у алфавітному порядку наводять скорочення, символи, а праворуч – детальну їх розшифровку та одиниці виміру перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів.

У вступі на двох - трьох сторінках описується сучасний рівень стану проблеми, що розглядається у роботі, призначення роботи, її актуальність, загальну постановку завдання. Вступ як розділ не нумерується.

В основній частині наводиться постановка задачі, послідовність та результати її розв'язку. Заголовок "Основна частина" не записується.

Постановка задачі має містити аналіз предметної області: опис і коротка характеристика предметної області, у рамках якої розробляється інформаційна система, перелік документів, обмеження, функції, які мають бути реалізовані; визначення вхідних документів, а також форми вихідних документів з результатами рішення задачі на комп'ютері

За постановкою задачі розміщають теоретичну частину або результати системного аналізу об'єкта, форми взаємодії з іншими об'єктами тощо.

У теоретичній частині наводиться огляд існуючих програмних продуктів, що використовуються для автоматизації задач предметної області, обґрунтування необхідності створення програмного продукту і вибір середовища його реалізації. Рекомендований обсяг розділу - 3 - 7 сторінок.

Практична частина є основною частиною звіту за обсягом та змістом і містить виклад результатів роботи: діаграми (контекстна, декомпозиції) предметної області; схему зв’язків і опис умов цілісності, зображення та описання всіх таблиць, форм, запитів, звітів, які є в базі даних.

Креслення та схеми оформлюють у відповідності до вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), програмні документи – у відповідності з вимогами Єдиної системи програмної документації (ЕСПД).

Детальні схеми, креслення і повні тексти програм рекомендовано виносити у додатки.

Розділи основної частини звіту розбивають на підрозділи і пункти. Пункти за необхідністю можуть бути розбитими на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї основної частини, підрозділи – у межах розділу, а підпункти у межах кожного пункту. Наприкінці номерів розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ставлять крапку.

У випадку невеликого об'єму звіту новий розділ припускається розміщувати на тому ж аркуші, де закінчився попередній.

Всі матеріали, що ілюструють звіт (скріншоти, рисунки, креслення, схеми, діаграми, графіки) мають назву рисунків. Рисунки виконують на аркушах звіту та позначають словом "Рис." і нумерують межах розділу арабськими цифрами, наприклад, "Рис.2.1" (перший рисунок другого розділу) або в межах всього документа. Назву розміщують над рисунком, відомості, що супроводжують рисунок – під рисунком, нижче розташовують номер рисунку. Рисунки розташовують після першого посилання на них у тексті. Посилання наводять з вказуванням порядкового номера рисунка, наприклад, "… на рис.1.2.

Цифровий матеріал та інші структуровані дані оформлюють у вигляді таблиці. Якщо таблиць більше однієї, то їх нумерують арабськими цифрами – у межах розділу або всього документу, наприклад, "Таблиця 2.1" (друга таблиця першого розділу). Номер розміщують у правому верхньому куті над таблицею. Якщо таблиця не розміщується на одному аркуші допускається її поділ на частини. В цьому випадку під шапкою таблиці розміщують додатковий рядок з номерами стовпців. Над наступною частиною розміщують слово "Продовження" і замість назв стовпців розміщують їх номери.

Таблиці можуть мати заголовки. Заголовки починають з великих літер і розміщують над таблицею. Діагональний поділ шапки таблиці не допускається.

В заключній частині формулюються основні висновки щодо досягнутих результатів проектування. Висновки пишуться на 1 - 2 сторінки і як розділ не нумеруються.

В літературі наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті. Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і містити бібліографічні відомості офіційно виданих паперових джерел (книжок, статей, посібників). Внутрішні документи підприємств та Інтернет-адреси розміщують після основного переліку з відповідними заголовками. Як розділ література не нумерується.

У додатках містяться зображення екранних форм, таблиці, графіки. Кожний додаток має містити змістовну назву великими літерами. Текст додатків може бути поділений на розділи, підрозділи і пункти.

Кожний додаток починається з нового аркушу. В правому верхньому куті аркуша великими літерами пишуть "ДОДАТОК" та його номер, якщо додатків більше одного. У процесі посилання на додаток пишуть слово "додаток" повністю малими літерами і вказують номер додатку, наприклад "..у додатку 2". Нумерація аркушів додатку повинна бути наскрізна.

Рисунки, таблиці, формули, що розміщені в додатках нумерують арабськими цифрами у межах кожного додатку, наприклад "Рис Д.1.1" (перший рисунок першого додатку). "Таблиця Д.2.2" (друга таблиця другого додатку). Нумерація аркушів у додатку повинна бути наскрізною Як розділ додатки не нумеруються.

Орієнтований обсяг звіту – 20-25 аркушів друкованого тексту формату А4.

 

3. Рецензування і захист курсової роботи

Готова робота (звіт і диск з інформаційною системою) здається на відділення не пізніше як за 12 днів до захисту. За цей час керівник перевіряє роботу і рецензує її. У рецензії дається попередня оцінка, яка може мати такі форми:

  • робота допускається до захисту і заслуговує оцінки “відмінно” (“добре” чи “задовільно”);
  • робота допускається до захисту з умовою, що будуть усунені такі вади: (перечислюються);
  • робота не допускається до захисту.

Якість виконаної роботи оцінюється згідно "Листа оцінювання курсової роботи з дисципліни" (Додаток В).

Студент забирає перевірену роботу і, працюючи над рецензією, готується до захисту.

Захист курсової роботи відбувається перед комісією у заздалегідь визначений час. Захист публічний, з презентацією застосування, має вигляд дискусії, а тій аудиторії, де він відбувається, крім студентів групи, можуть бути присутні інші студенти або викладачі.

До захисту курсової роботи студент готує усний виступ на 5-7 хвилин. У виступі потрібно зреагувати на рецензійні зауваження, вказавши на ті, з якими студент погоджується, і спробувати аргументовано спростувати ті, з якими не погоджується.

Після виступу студент має відповісти на запитання членів комісії та присутніх. Питання можуть стосуватися як конкретно самої курсової роботи, так і загальної теми курсу, проблеми якої досліджуються в цій роботі.

Кінцева оцінка одночасно залежить:

  • від якості виконаної роботи та попередньої оцінки;
  • від виступу студента на захисті;
  • від відповідей на запитання щодо курсової роботи;
  • від відповідей на питання, що стосуються теми курсу, до якої належить тема курсової роботи.

 

4. Хід виконання курсової роботи

4.1 Передпроектний аналіз і розробка інформаційної моделі системи

Для проведення фундаментального аналізу предметної області слід її розглянути як сукупність бізнес-процесів, що представляють порядок виконання робіт, спрямованих на досягнення бізнес-цілей підприємства або організації в цілому. Бізнес-процес охоплює різні сторони діяльності, має на увазі участь виконавців (незалежно від їх приналежності до структурних підрозділів), організовує матеріальні і інформаційні потоки. Типовими бізнес-процесами на промисловому підприємстві є: виробництво продукції, збут готової продукції, робіт і послуг споживачам, постачання сировини і матеріалів, управління персоналом і т. д.

Для опису предметної області можуть застосовуватися різні методи аналізу і моделювання. Найбільш традиційними є:

– IDEF0 – метод структурно-функціональної декомпозиції предметної області;

– DFD (Data Flow Diagrams) – метод опису потоків даних предметної області;

– IDEF3 – метод моделювання взаємозв'язків процесів предметної області.

Методологія IDEF0 заснована на наступних поняттях:

а) система – сукупність взаємодіючих функцій або робіт. Система є частиною зовнішнього середовища, але відмежована від неї, характеризується складом і структурою елементів, цілями їх об'єднання;

б) модель – текстовий і графічний опис функцій системи, представляється у вигляді пов'язаних діаграм різних видів:

– контекстна діаграма визначає межі системи і її взаємодію із зовнішнім середовищем;

– діаграми декомпозиції забезпечують послідовну деталізацію функцій системи.

Методологія IDEF0 дозволяє послідовно вивчати функції управління предметної області, взаємозв'язки функцій. Діаграма IDEF0 містить позначення:

а) робіт, які відповідають функціям або завданням системи управління предметної області; роботи є основою реалізації бізнес-процесів. Роботи виконуються впродовж певного проміжку часу і мають розпізнавані результати. На діаграмі роботи зображаються у вигляді прямокутників (блоків), ім'я роботи має бути іменником з дієсловом (наприклад, «Виготовити деталь», «Прийняти замовлення» і т. д.). На діаграмі декомпозиції роботи розташовуються по діагоналі в напрямі від лівого верхнього кута до правого нижнього в порядку домінування (у лівому верхньому кутку розташовується найважливіша робота або робота, що виконується за часом першою, далі праворуч вниз розташовуються менш важливі або виконувані пізніше роботи);

б) стрілок, що відповідають інформаційним або іншим ресурсам (матеріальним, трудовим, фінансовим), що використовуються для виконання робіт. Розрізняють п'ять типів стрілок:

– вхід (Input) – матеріал або інформація, яка використовується або перетворюється роботою (допускається, що робота може не мати жодної стрілки входу);

– управління (Control) – правила, стратегії, процедури або стандарти, які регламентують роботу;

– вихід (Output) – матеріал або інформація, які виконуються роботою (робота повинна мати хоч би одну стрілку виходу);

– механізм (Mechanism) – ресурси, які використовуються для виконання робіт, наприклад персонал управління, устаткування, інформаційні технології;

5. Перелік рекомендованої літератури

  1. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.
  2. Пономаренко В.С. Інформаційні системи і технології в економіці . — К.: "Академія" 2002., 544с.
  3. Маслов В.П Інформаційні системи і технології в економіці. /Навчальний посібник. Рекомендовано МОУ. - К.: "Слово ", 2006 г. 264с.

 

Додаткова :

  1. Береза А.М. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 80 с.
  2. Береза А.М., Козак І.А., Гужва В.М. та ін. Електронна комерція. Навч. Посібник. -К.: КНЕУ, 2002. -324 с.
  3. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Перспективні технологічні засоби оброблення інформації: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2002. — 280 с.
  4. Грекул В.И., Денищенко Г.Н., Коровкина Н.Л Проектирование информационных систем. Интернет-университет информационных технологий –ИНТУИТ.ру, 2005.
  5. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. – K.: КНЕУ, 2001. – 400c.
  6. Гужва В.М., Постєвой А.Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі: Навч. посібник. – K.: КНЕУ, 2002. – 458с.
  7. Новак В.О., Симоненко Ю.Г., Бондар В.П., Матвєєв В.В, Інформаційні системи в менеджменті, "Каравелла", 2008., 592с
  8. Оксанич А.П., Iнформацiйнi системи i технологiї маркетингу: навч.-практ. посiбник / А.П. Оксанич; В.Р. Петренко; О.П. Костенко. - К.: Професiонал, 2008. - 320 с.65.-290-211.1с51я73 О-52
  9. Пасiчник В.В., Органiзацiя баз даних та знань: пiдручник / В.В. Пасiчник; В.А. Резнiченко. - К.: Видавнича група ВНV , 2006. - 384с. -32.973.26-018.2я73 П19
  10. Татарчук М. І. Корпоративні інформаційні системи: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 291 с.
  11. Ситник В. Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.
  12. Пономаренко В.С. Інформаційні системи і технології в економіці . — К.: "Академія" 2002., 544с.
  13. Маслов В.П Інформаційні системи і технології в економіці. /Навчальний посібник. Рекомендовано МОУ. - К.: "Слово ", 2006 г. 264с.