vkmnau
ГОЛОВНА НОВИНИ РОЗКЛАД ТА ЗМІНИ БІБЛІОТЕКА ЗАОЧНИКУ КОНТАКТИ ФОРУМ
Увiйти
Ласкаво просимо
Вознесенський коледж МНАУ радий вiтати тебе сайтi. Зареєструйся або увiйди в свiй аккаунт i вiдкрий для себе можливiсть знаймоств та спiлкування з iншими студентами, або друзями
Зареєструватися
Вхiд
Забули пароль?
Увiйти
Реєстрація
Далі
Реєстрація
Зареєструватися
Положення про організацію освітнього процесу

Популярнi новини:

Свято Масляної у Вознесенському коледжі МНАУ

23 лютого в Вознесенському коледжі Миколаївського НАУ відбулося святкування Масляної. Усі учасники попрацювали на славу та створили сприятливі умови для збагачення життєвих вражень про свято Масляної, розширили знання присутніх студентів про культуру, традиції та українську національну кухню.

До 100-річчя УЦР

В рамках тижня суспільних та гуманітарних дисциплін в коледжі пройшли заходи, присвячені 100-річчю Української революції та 100-річчю Української Центральної Ради.

Виховна година до Дня Святого Валентина «Хто зверху?»

13 лютого 2017 року відбувся виховний захід – конкурсна програма для студентів 27 і 26 груп «Хто зверху?».

Дослідницька робота студентів

24 лютого у рамках проведення тижня циклової комісії загальноосвітніх та гуманітарних дисциплін та з нагоди 190 - річчя від дня народження Леоніда Івановича Глібова – українського байкаря, поета, журналіста - викладачем української мови та літератури Возняк Л.В. було проведено екскурс - дослідження «Байка як жанр літератури.

Положення про організацію освітнього процесу

 

 

Положення

про організацію освітнього процесу у Вознесенському коледжі Миколаївського національного аграрного університету

Вознесенський коледж  Миколаївського національного  аграрного університету (далі – ВК МНАУ, коледж) в організації освітнього процесу керується такими нормативно-правовими документами:

  • Конституцією України;
  • Законом України "Про освіту";
  • Законом України "Про вищу освіту";
  • Законом України "Про мови";
  •  
  • Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття");
  • Положенням про державний вищий заклад освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996р. № 1074);
  • Нормами часу для розрахунку й обліку навчальної роботи, Переліком основних видів методичної, наукової й організаційної роботи викладачів і Рекомендаціями щодо запровадження їх у вищих закладах освіти 1 і 2 рівнів акредитації (Наказ Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2004 р. № 450);
  • Положенням про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти (наказ Міністерства освіти України від 6 червня 1996р. .№ 191/15);
  • Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти (наказ Міністерства освіти України від 15 липня 1996р. № 245, лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-466 від 28.12.2001);
  • Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93);
  • Положенням про ЄКТС;
  • Положенням про порядок створення, організацію та роботу державної екзаменаційної комісії в коледжі;
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 р. № 1058 "Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні;

-    Положенням про ВК МНАУ, наказами директора ВК МНАУ, Колективним договором ВК МНАУ.

 

  1. Загальні положення

1.1. Вознесенський коледж  Миколаївського НАУ — це галузевий вищий навчальний заклад державної форми власності.

1.2.Освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в коледжі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Зміст освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства для різних ступенів вищої освіти. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою навчання, навчальними програмами з дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також у змісті навчальних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема навчання - це наукове та методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, вибіркова частина - коледжем.

Одним з документів, що регламентує організацію освітнього процесу у ВК МНАУ, є графік освітнього процесу. Він передбачає:

  • кількість навчальних тижнів;
  • терміни початку та закінчення занять у кожному семестрі;
  • терміни проведення екзаменаційних сесій;
  • час канікул (не менше 8 тижнів на навчальний рік, крім випускного курсу);
  • інші форми і види освітньої роботи зі студентами.

Регламент роботи для всіх форм навчання (денна, заочна) затверджується директором за поданням заступника директора з навчальної роботи на кожний навчальний рік не пізніше серпня.

Викладання кожної навчальної дисципліни має бути забезпечене навчально-методичними комплексами з урахуванням форми навчання. Вони розглядаються на засіданнях циклових комісій і затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Навчально-методичні комплекси з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін включають:

  • робочу програму дисципліни;
  • інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;
  • завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни;
  • контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;
  • контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевіркирівня засвоєння студентами навчального матеріалу та комплексні контрольні роботи;
  • методичні матеріали для студентів щодо написання курсових робіт (проектів) з даної дисципліни;
  • список літератури до вивчення даного курсу;
  • завдання (тести) для модульного контролю;
  • питання, завдання для підсумкового контролю;
  • критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів з даної дисципліни;
  • програми навчальної, виробничої й інших видів практик із дисципліни;
  • методичні матеріали до написання дипломних робіт (проектів);
  • підручники і навчальні посібники.

1.3. Втручання в освітній процес будь-яких політичних партій, громадських
та релігійних організацій забороняється.

  1. Мовою викладання у ВК МНАУ відповідно ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» є державна мова (українська).

 Щорічно до 01 вересня педагогічна рада коледжу затверджує комплексний план роботи коледжу на новий навчальний рік, циклові комісії - плани роботи циклових комісій на новий навчальний рік До 1 липня в навчальний відділ коледжу подаються проекти планів роботи циклових комісій на новий навчальний рік. Звіт про виконання планів роботи за минулий навчальний рік проводиться у липні на засіданнях циклових комісій; до 01 вересня - на засіданні педагогічної ради коледжу.

1.6. Розподіл навчального навантаження на наступний навчальний рік здійснюється заступником директора з навчальної роботи щорічно до 15 червня.

1.7. Відповідальність за стан трудової та навчальної дисципліни покладається на заступника директора з навчальної роботи та завідувачів відділеннями відповідно до їхніх посадових обов'язків.

  1. Викладач повинен сприяти підтриманню навчальної та трудової дисципліни студентами, що забезпечує виконання ними всіх вимог навчального плану.

2.Нормативно-правова база організації освітнього процесу

2.1. Організація освітнього процесу в коледжі базується на нормах Закону України "Про вищу освіту", державних стандартах вищої освіти, галузевих стандартах вищої освіти та стандартах освітньої діяльності.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

  • освітньо-професійні програми підготовки.

2.2.Організація освітнього процесу здійснюється структурними підрозділами коледжу (відділеннями, цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямі та обсязі освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Коледж на підставі освітньо-професійної програми за кожним напрямом підготовки та спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що ухвалюється педагогічною радою та затверджується директором коледжу.

Перелік нормативних навчальних дисциплін встановлюється державними стандартами освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для коледжу.

Перелік вибіркових навчальних дисциплін встановлюється коледжем. Вони вводяться з метою забезпечення підготовки відповідно до ОКХ та спеціалізації.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються типовою навчальною  програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється цикловою комісією коледжу, за якою закріплено навчальну дисципліну.

  1. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану педагогічними працівниками складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є одним із нормативних документів коледжу. У робочій навчальній програмі з дисципліни викладено конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність, обсяг, організаційні форми її вивчення; визначено форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів і рекомендовану літературу.

2.4. Коледж надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, читальними залами, ресурсними центрами, комп'ютерною базою, мережею Інтернет; навчальною, навчально-методичною та науковою літературою; обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку коледжу.

2.5. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (відділення, циклової комісії). За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3. Форми організації навчання

Форма організації освітнього процесу - спосіб організації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізуються зміст навчальної роботи, дидактичні завдання і методи навчання.

3.1.        В коледжі можливі такі форми навчання: очна (стаціонарна), заочна (дистанційна).
Можливе також поєднання різних форм навчання.

Очна(стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття відповідного рівня та ступеня вищої освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на очній (стаціонарній) формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття відповідного рівня та ступеня вищої освіти або кваліфікації без відриву від виробництва. Організація навчального процесу на заочній (дистанційній) формі навчання здійснюється коледжем згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

     3.2.Основні види навчальних занять - лекція; лабораторне, практичне,
семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

Інші види навчальних занять з конкретної дисципліни визначаються цикловою комісією відповідно до навчального плану та навчальної програми і затверджуються у встановленому порядку.

3.2.1.Лекція - основна форма проведення навчальних занять  в коледжі, призначених для засвоєння теоретичного  матеріалу.

Кожна окрема лекція є складовою курсу лекцій з навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе викладання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або фахівцями для студентів та працівників коледжу в окремо відведений час.

Лекції проводяться   викладачами коледжу, а також  провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях,аудиторіях.

Викладач, якому доручено читати курс лекцій, зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на циклову комісію складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення  підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

Викладач повинен дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але він не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульований завідувачем відділення ще до кінця семестру.

3.2.2. Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якій студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним  устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною  апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторне заняття проводиться з однією академічною групою.

У процесі заняття контролюється підготовленість студентів до конкретної лабораторної роботи та виконання завдань за темою заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи, його захист перед викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журнал обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2.3.Практичне заняття - форма  навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом  індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною  програмою  дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Студенти відповідно до тематичного плану проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при потребі, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання.

Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем і враховуються при проведені поточної атестації, виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни. Практичне заняття проводиться з академічною групою студентів.

3.2.4. Семінарське заняття - форма навчального  заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

3.2.5.     Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи) видаються студентам в терміни, передбачені робочим навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно за консультування викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами. Під час їх підготовки студенти мають можливість використовувати електронні матеріали коледжу.

3.2.6.Консультація - поради, пояснення викладача студентам з будь-якого питання.

Проводять навчальну консультацію у формі співбесіди індивідуально чи з групами у поза навчальний час за певним графіком або у разі потреби - після вивчення розділу програми, у процесі вивчення і особливо під час підготовки до екзаменів, написання курсових, дипломних робіт (проектів).

Специфіка консультацій, як правило, полягає у добровільному відвідуванні їх студентами. Це також є формою особистого спілкування студента з викладачем. Оскільки час консультації обмежений, запитання викладачу мають бути чітко сформульовані з питань, які неналежно висвітлено в доступних студентам джерелах навчальної інформації, опорних питань і питань, що виникли під час самостійної роботи, тощо.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов'язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

3.3. Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху, Теми курсових робіт з переліком літератури та необхідними методичними рекомендаціями щодо їх виконання щорічно подаються провідними викладачами та затверджуються на засіданні циклової комісії.

Порядок виконання курсових проектів (робіт) та їх захисту визначається цикловою комісією.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") та протоколюються. Курсові проекти (роботи) передаються до архіву коледжу, де зберігаються  протягом п’яти  років, потім списуються в установленому порядку.

3.4 Дипломні проекти виконуються на завершальному етапі навчання студентів в коледжі і передбачають:

  • систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;
  • розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту.

Студенту  надається право обрати тему дипломного проекту, визначену випускаючою цикловою комісією, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності  її розробки. Керівниками дипломних проектів призначаються викладачі спеціальних дисциплін коледжу.

Дипломні проекти зберігаються в архіві коледжу протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.

3.5.Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. При плануванні обсягу самостійної роботи педагогічним працівникам доречно враховувати напрям підготовки студентів, курс їхнього навчання, змістові особливості та спрямованість навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, практикум та матеріали, викладені в системі дистанційної освіти moodle, електронні матеріали коледжу.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студента також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися в бібліотеці коледжу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного цикловою комісією графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для самостійного засвоєння студентом, виноситься на підсумковий контроль поряд з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

 3.6. Практична підготовка здобувачів вищої освіти є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття відповідного ступеня освіти  та має на меті набуття студентом професійних умінь та навичок.

Практична підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними коледжем договорами про співпрацю, що регламентують умови практичної підготовки. Основним завданням практичної підготовки студентів є забезпечення якості підготовки фахівців освітньо - кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст. Циклові комісії відповідних напрямів на основі галузевих стандартів вищої освіти (освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійні програми підготовки, засоби діагностики якості вищої освіти) розробляють наскрізні програми практик (НПП).

На основі НПП викладачами спеціальних дисциплін розробляються робочі програми відповідних видів практик, що є складовими НПП. При цьому враховуються варіативні частини галузевих стандартів, навчальні плани і програми навчальних дисциплін. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача коледжу та спеціаліста з даного фаху.

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93, Методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо проведення практики студентів, Положенням про проведення практики студентів аграрних вищих навчальних закладів України за кордоном. Практична підготовка студентів ВКМНАУ здійснюється на передових сучасних підприємствах з вирощування, виробництва, зберігання, переробки сільськогосподарської продукції, в організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, державного управління. У бюджетних установах і організаціях, фінансових установах, районних, галузевих управліннях відповідно до фаху студентів і обраної спеціалізації.

Після завершення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань, як правило, у формі письмового звіту, підписаного і оціненого безпосередньо керівником практики від установи, підприємства. Цей звіт разом з іншими документами (щоденником проходження практики, календарним планом, характеристикою від керівника практики в установі, на підприємстві) подається студентом на рецензування керівнику практики від коледжу.

Тривалість робочого дня студентів під час навчальної практики становить 6 академічних годин.

Захист звіту за результатами практики приймається комісією в коледжі протягом перших шести днів поточного семестру. Студент, який отримав від комісії негативну оцінку з практики, відраховується з коледжу.

4. Контрольні заходи

Контроль і оцінювання знань студентів в коледжі є важливою складовою навчального процесу. Від правильної організації контрольних заходів   залежить ефективність управління освітньо - виховним процесом і в кінцевому підсумку якість підготовки фахівців.

Контрольні заходи є необхідним елементом встановлення зворотного зв'язку у процесі навчання для визначення відповідності рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечення своєчасного коригування навчального процесу.

Контрольні заходи, а саме поточний та підсумковий контролі проводяться відповідно до графіку освітнього процесу, який складається заступником директора з навчальної роботи на навчальний рік за всіма напрямами та спеціальностями на підставі навчальних планів.

Основними видами контролю освітнього процесу є поточний, рубіжний та семестровий.

4.1. Поточний контроль проводиться викладачами на аудиторних заняттях усіх видів. Основне завдання поточного контролю — перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи.

Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та студентами в процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів. Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як викладачем для коригування методів і засобів навчання, так і студентами — для планування самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі  тестування.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання рівня знань, умінь та навичок визначаються відповідною цикловою комісією. Результати поточного контролю (поточна успішність) з дисципліни є основною інформацією при проведенні заліку і повинні враховуватися викладачем при проведенні екзамену з даної дисципліни.

Найбільш об'єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингової системи оцінки.

4.2. Рубіжний (модульний, тематичний, календарний) контроль - це контроль навчальних досягнень студентів після вивчення логічно завершеної частини програми дисципліни. Цей контроль може бути тематичним, модульним або календарним і може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання розрахункового або розрахунково-графічного завдання, курсового проекту та ін.

Видом календарного рубіжного контролю є атестація.

Метою проведення атестації є підвищення відповідальності студентів та ефективності виконання ними графіка освітнього процесу.

Атестація студентів проводиться двічі за навчальний рік (доцільно на 8 та 14 тижнях кожного семестру) обов'язково на І-ІV курсах за всіма навчальними дисциплінами, що вивчаються в даному семестрі. Результати атестації студентів враховуються викладачем при проведенні семестрового контролю знань.

У разі незадовільної оцінки з першої атестації студент допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо до початку семестрового контролю з цієї дисципліни він отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни,якщо він має незадовільні обидві атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації,відповідно до графіка відпрацювання занять.

Порядок проведення атестації студентів з кожної навчальної дисципліни визначається відповідною цикловою комісією і доводиться до відома студентів на початку навчального семестру. Атестація з певної дисципліни може проводитися:

  • за результатами поточного контролю (експрес-контролю) за наявності не менше, як двох-трьох оцінок на час атестації. У цьому разі умовою незадовільної атестації є наявність більше 50 % оцінок „незадовільно";
  • шляхом виконання студентами модульної контрольної роботи (МКР). У цьому разі умовою задовільної атестації є позитивна оцінка за МКР;

- умовою задовільної атестації є відсутність у студента на час атестації заборгованостей з лабораторних робіт, з виконання індивідуального завдання (реферату, домашньої контрольної роботи, розрахункової роботи, розрахунково-графічної роботи, курсового проекту, курсової роботи тощо);

Студент має право пройти повторну атестацію протягом 2-х тижнів після її завершення з письмового дозволу завідувача відділенням.

Результати атестації виставляються викладачами в атестаційній відомості на відділеннях  не пізніше перших двох робочих днів наступного після атестації тижня. Відповідальним за проведення атестації на відділенні є завідувач; безпосередніми її організаторами є куратори груп; відповідальними за вчасне оформлення атестаційних відомостей є куратори груп, викладачі, за якими закріплені навчальні дисципліни, та старости груп.

У період проведення атестацій доречно користуватись таким  зразком атестаційних відомостей:

 

 

 

Вознесенський коледж

Миколаївського національного аграрного університету

       

 АТЕСТАЦІЙНА ВІДОМІСТЬ

 

Успішність студентів групи №   за  «___» ___________ 20___р.

_______курсу ______________________відділення

 

 

 

 

 

Навчальні предмети

Пропуски

 

Прізвище, ім’я по батькові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

По поважній причині

Прогули

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Куратор навчальної групи ____________________________________________________

                                                             (Прізвище, ім’я по батькові, підпис)

 

 

 

 

 

Пропущені заняття підраховуються від початку семестру в академічних годинах.

В атестаційній відомості викладач навпроти прізвища кожного студента проставляє:

  • „3" - (задовільно), "4"- (добре), "5"- (відмінно) - у разі позитивної атестації;
  • „2" - (незадовільно) - у разі негативної атестації;
  • „Н/А" — (не атестовано), якщо студент не атестований.

Студент не атестується, якщо він був відсутній на контрольному заході в разі атестації шляхом виконання модульної контрольної роботи.

В останньому стовпчику відомості куратор навчальної групи зазначає кількість пропущених занять (в академічних годинах) від початку семестру, ставить підпис та зазначає свої прізвище й ініціали

4.3. Семестровий контроль. Перелік екзаменів та заліків семестрового контролю визначається  навчальним планом за напрямом підготовки, спеціальністю.

4.3.1. Семестровий контроль з певної дисципліни проводиться відповідно до навчального плану напряму підготовки, спеціальності у вигляді семестрового екзамену, заліку (диференційованого заліку) з конкретної навчальної дисципліни в терміни, встановлені графіком навчального процесу.

Форма проведення семестрового контролю (усна, письмова, комбінована, тестування), зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання навчальних досягнень студентів розробляються викладачем відповідно до навчальної програми та затверджуються рішенням відповідної циклової комісії.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або семестрового заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни та набрав необхідну кількість балів за шкалою ЄКТС.

Викладач зобов'язаний своєчасно надати на відділення інформацію в письмовій формі про студентів, які не виконали завдань, передбачених навчальним планом. В разі відсутності такої інформації завідувач відділенням вирішує питання про допуск студента до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни.

Студенти денної форми навчання допускаються до заліково - екзаменаційної сесії за умови успішних поточних атестацій, передбачених навчальним планом, виконання і складання розрахунково-графічних та інших робіт з дисциплін навчального плану даного семестру.

Студенти заочної форми навчання допускаються до заліково - екзаменаційної сесії, якщо вони не мають академічної заборгованості за минулий курс і до початку наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше 75 % контрольних робіт, а інші 25% контрольних робіт і курсових робіт уже надали на рецензію.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не набрав необхідну кількість балів, не виконав усіх видів робіт, передбачених робочою програмою з навчальної дисципліни, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни і не отримав позитивну оцінку з додаткових контрольних заходів другої атестації. Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною не допуску його до семестрових екзаменів з інших дисциплін.

Студент, який захворів під час сесії, зобов'язаний повідомити завідувача відділенням про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та не пізніше трьох днів після одужання подати до навчального відділу коледжу медичну довідку встановленої форми від медичної установи.

Медичні довідки, оформлені у відповідному порядку, є підставою для видання наказу заступником директора з навчальної роботи щодо продовження студенту терміну заліково-екзаменаційної сесії.

Оригінали атестаційних відомостей зберігаються на відділеннях, їх копії – у навчальному відділі.

Студент, який хворів протягом семестру, зобов'язаний особисто чи скориставшись послугами батьків, студентів, не пізніше наступного дня з початку хвороби повідомити в усній чи письмовій формі навчальний відділ про хворобу. Після одужання студент не пізніше трьох днів повинен подати до навчального відділу чи відділення довідку, засвідчену лікарем. Недопустимим є для відділень приймання від студентів, які хворіли протягом семестру чи під час сесії, медичні довідки, датовані термінами, що не відповідають вимогам, визначеним п.4.3.1

  1. Залік (диференційований залік) — це вид підсумкового контролю, при якому засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, ви­конання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру.
  2. Семестровий залік зазвичай не передбачає обов'язкової присутності студентів на заліковому заході. Семестрові заліки з певної дисципліни проводяться після закінчення її вивчення до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі  та читали лекції з даної дисципліни.

Залік виставляється за результатами навчальної роботи студента в семестрі (виконання семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступів на семінарських заняттях, оцінок поточного та рубіжного (модульного) контролю). До уваги беруться результати атестації, стан відвідування студентом навчальних занять. При використанні протягом семестру шкали оцінювання ЕСТS„зараховано" виставляється, якщо студент отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 (60 балів) від максимально можливого значення (рейтингової шкали).

Якщо студент не отримав залік за результатами навчальної роботи в семестрі (за рейтингом), залік виставляється за результатами виконання ним підсумкової контрольної роботи або співбесіди на останньому занятті з цієї навчальної дисципліни.

4.3.4.     Семестровий екзамен - це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з певної навчальної дисципліни за семестр, що проводиться в період екзаменаційної сесії.

Семестрові екзамени складаються студентами в період заліково - екзаменаційних сесій відповідно до розкладу,складеного завідувачем відділення і затвердженого заступником директора з навчальної роботи коледжу. Розклад доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Відхилення від розкладу екзаменів неприпустимо.

Екзамен приймається двома викладачами:один екзаменатор - викладач, який читав лекції з даної дисципліни, інший екзаменатор - викладач відділення, призначений усним чи письмовим розпорядженням завідувача відділенням (ним може бути інший викладач відділення.

Результати складання екзаменів, як і диференційованих заліків, захистів курсових проектів (робіт) та практик, оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано").

Форма № 21-а

Вознесенський коледж Миколаївського НАУ

Денна форма навчання

Екзаменаційна відомість №________

Семестр ___________   ____________ - ____________ навчального року

Група ______

Дисципліна__________________________________________

Прізвище, ім’я та по батькові викладачів

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата проведення екзамену “____” ______________ _______ р.

Прізвище та ініціали студента

№ залікової книжки

№ білета

Бали

Разом балів

Загальна оцінка

Підпис екзамена-тора

Семестрові

Іспит

Бали

Оцінка

Бали

Оцінка

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість студентів на екзамені ____________________

Отримали загальну оцінку ________________________

“відмінно”______________________________________

“добре” ________________________________________

“задовільно” ____________________________________

“незадовільно” __________________________________

Кількість студентів, що не з’явились на екзамен _____________________

Кількість студентів недопущених до екзамену ______________________

Завідувач відділення __________________________

 

 

Шкала переведення балів у національну оцінку

За шкалою коледжу (100-бальною системою)

Оцінка за національною шкалою

90-100

відмінно

5

75-89

добре

4

60-74

задовільно

3

1-59

незадовільно

2

 

 

Студент, який був не допущений до складання семестрового контролю, або був допущений, але не з'явився без поважної причини на екзамен чи на залік (коли присутність студента обов'язкова), або був усунений від екзамену (заліку), вважається таким, що використав відповідну спробу скласти екзамен (залік) з дисципліни і має заборгованість.

У разі отримання незадовільної оцінки або наявності заборгованості, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При повторному перескладанні екзамену (заліку) у студента приймає комісія, яка створюється завідувачем відділення. Оцінка, отримана студентом у результаті другого перескладання екзамену (заліку), є остаточною.

Студентам, які отримали під час екзаменаційної сесії не більше двох незадовільних оцінок,дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться (за результатами зимової сесії) до початку наступного семестру.

У випадках конфліктних ситуацій за мотивованою заявою студента чи викладача завідувачем відділення створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять: завідувач відділенням, завідувач циклової комісії, провідний викладач.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам за поданням завідувача відділенням наказом по коледжу може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця після завершення заліково-екзаменаційної сесії, а після літньої заліково-екзаменаційної сесії - до початку нового навчального року. Якщо цей термін (не більше одного місяця) є недостатнім для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про надання студенту академічної відпустки.

Графік ліквідації студентами академічної заборгованості має бути вчасно складений відділеннями і доведений до відома викладачів, які братимуть участь у цій процедурі, та узгоджений з графіком їхніх відпусток. Відповідальними за організоване проведення кампанії з ліквідації студентами академічної заборгованості до початку наступного семестру є завідувачі відділень, заступник директора з навчальної роботи та завідувачі циклових комісій.

Результати семестрового контролю обов'язково обговорюються на засіданнях циклових комісій, методичної  та педагогічної  ради коледжу і є одним з важливих чинників управління якістю навчального процесу в коледжі.

4.4. Підготовка до семестрового контролю

Семестровий контроль може проводитися в письмовій формі за білетами або за контрольними завданнями (КЗ), а також шляхом тестування з використанням технічних засобів. Можливе поєднання різних форм контролю. Форма проведення семестрового контролю зазначається в робочій навчальній програмі. Зміст і структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань) та критерії оцінювання обговорюються та визначаються рішенням відповідної циклової комісії, про що студенти інформуються на початку семестру.                                                                  

Зміст питань комплекту екзаменаційних білетів (контрольних завдань) має повністю охоплювати робочу навчальну програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечувати перевірку всіх знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені робочою програмою з навчальної дисципліни.

Кількість екзаменаційних білетів для екзамену має перевищувати кількість студентів у навчальній групі не менше, ніж на 5. Кількість варіантів контрольних завдань (для письмового контролю) має забезпечити самостійність виконання завдання кожним студентом. Крім цього, екзаменаційні білети (КЗ) мають відповідати таким вимогам:

- кожне питання бажано розпочинати словами: обґрунтувати., проаналізувати., дати оцінку..., довести...тощо, щоб забезпечити перевірку умінь студентів використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань;

  • складність білетів для екзамену має бути приблизно однаковою і дозволяти студенту за час, відведений для відповіді, глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;
  • при формулюванні завдань (питань) необхідно використовувати стандартизовані (рекомендовані) терміни, назви, позначення.

Критерії оцінки відповіді студента (виконання КЗ) мають враховувати, насамперед, її повноту і правильність, а також здатність студента:

  • узагальнювати отримані знання;
  • застосовувати правила, методи, принципи, закони в конкретних ситуаціях;

- аналізувати та оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

-  викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.

При розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації:

- "Відмінно" - виставляється, якщо студент демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.

         - "Добре" - студент допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь у нових умовах.

- Задовільно" - студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.

- "Незадовільно"— незасвоєння окремих розділів, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.

Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач відділенням за узгодженням з заступником директора з навчальної роботи може призначати для приймання екзамену іншого викладача циклової комісії.

Екзаменаційну відомість підписують обидва викладачі.

Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, іспит може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки.

Зміст екзаменаційних білетів (контрольних завдань), перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену (заліку), а також критерії оцінки рівня підготовки студентів обговорюються й затверджуються на засіданні циклової комісії не пізніше, ніж за місяць до початку складання екзаменів (заліків). Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичного комплексу з дисципліни і зберігаються на відділенні.

4.5. Проведення семестрового контролю

Для проведення семестрового контролю екзаменатор повинен мати таку документацію:

-  розглянутий на засіданні циклової комісії (із зазначенням номера протоколу та дати засідання) та затверджений заступником директора з навчальної роботи комплект екзаменаційних білетів (КЗ);

- окремі екзаменаційні білети (КЗ) для видачі студентам;

затверджений завідувачем циклової комісії перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час екзамену (заліку);

  • затверджені завідувачем циклової комісії критерії оцінки рівня підготовки студентів;
  • заліково-екзаменаційну відомість, підписану завідувачем відділенням.

Заліково-екзаменаційну відомість екзаменатор отримує на відділенні напередодні або в день проведення семестрового контролю.

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу директора  або заступника директора з навчальної роботи не допускається.

Екзамени для студентів денної форми навчання розпочинаються, як правило, о 9.00. Коли  можливості  використання  аудиторного  фонду  є обмеженими, допускається початок екзаменів в інший час, однак лише за згодою навчального відділу.

Практичні навички можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання й технічних засобів.

На екзаменах студент  зобов'язаний подавати екзаменаторові залікову книжку, його прізвище та ініціали мають бути зазначені в екзаменаційній відомості. У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з деканату про її втрату та документ, що засвідчує особу. В іншому випадку студент до екзамену не допускається.

Усі записи в залікових книжках, залікових та екзаменаційних відомостях здійснюються викладачами. Недопустимим є їхнє оформлення студентами.

         Екзаменатор повинен:

-  дотримуватись розкладу проведення  екзамену (дата, час початку, аудиторія);

  • проводити екзамен (залік) тільки за затвердженим комплектом екзаменаційних білетів або контрольних завдань (для більш об'єктивної оцінки рівня підготовки студента екзаменаторові надається право ставити додаткові питання в межах навчальної програми);
  • при письмовій формі екзамену оголошувати оцінку не пізніше наступного дня (при проведенні екзамену в останній день тижня - оголошувати оцінку не пізніше понеділка).

Під час виконання екзаменаційних робіт студенти зобов'язані дотримуватися відповідних вимог відділення.

Відмова студента від відповіді на екзаменаційний білет атестується як незадовільна відповідь.

Оформлення результатів семестрового контролю

Результати семестрового контролю зазначаються викладачем у заліково-екзаменаційній відомості та заліковій книжці студента, а працівниками відділення - в журналі обліку успішності студентів та в навчальній картці студента. У залікову книжку студента викладач записує всі навчальні години (аудиторні та відведені на самостійну роботу студентів - СРС) з дисципліни, що виносяться на семестровий контроль; своє прізвище, ставить підпис, вказує дату проведення контролю, а також ставить позитивну оцінку (негативна оцінка не зазначається в заліковій книжці).

У відомостях напроти прізвища конкретного студента викладач може робити такі записи:

а) "не з'явився"- якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з'явився на нього;

     б) "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", "зараховано", "не зараховано" - залежно від результату складання семестрового контролю

("незадовільно" та "не зараховано" в залікову книжку студента не записуються).

Екзаменаційні відомості викладач повністю оформляє, підписує та здає особисто на відділення до 12 години наступного дня.

Для перескладання екзаменів на відділенні оформлюється додаткова екзаменаційна відомість.

У разі приймання екзаменів комісією екзаменаційну відомість підписують усі члени комісії. Додаткові екзаменаційні відомості повертаються на відділення  обов'язково викладачем. Терміни повернення викладачем додаткових відомостей для перескладання визначаються завідувачем відділення. Письмові екзаменаційні роботи студентів зберігаються на відділенні протягом навчального року, а потім знищуються за актом, який знаходиться у справах відділення

 

5.1. Порядок надання студентам академічної відпустки

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам директором на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), яка здійснює медичне обслуговування студентів.

Висновки лікарів відомчих і територіальних лікувально-профілактичних установ про необхідність надання студентам академічної відпустки за медичними показаннями, чи звільнення їх від фізичної праці або перенесення термінів проходження виробничої практики, вважаються недійсними, якщо відсутнє рішення лікарсько-консультативної комісії.

У виключних випадках, коли стан хворого і його віддаленість від лікувально-профілактичної установи не дають можливості лікарям, які здійснюють медичне обслуговування студентів, провести медичне обстеження студента, керівництво коледжу приймає рішення про надання академічної відпустки на підставі висновку ЛКК лікувально-профілактичної установи, де лікується студент.

У висновку ЛКК зазначається рекомендована тривалість академічної відпустки.

Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом директора із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

У всіх випадках загострення хронічних або гострих психічних захворювань директор спільно із лікувально-профілактичною установою на підставі висновку психоневрологічного диспансеру розглядають і вирішують питання про відрахування студента із закладу освіти або рекомендують переведення студента згідно з довідкою лікарсько-консультативної комісії на іншу спеціальність або до іншого вищого закладу освіти. При сприятливому прогнозі хвороби студентам надається академічна відпустка терміном не більше одного року.

Студентам, які хворі на туберкульоз, академічна відпустка надається терміном, як правило, на один рік. Питання про продовження терміну академічної відпустки або переведення таких студентів до іншого вищого закладу освіти вирішується в індивідуальному порядку.

Студенти, які не скаржились на стан здоров'я до початку екзаменаційної сесії і отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими.

Для вирішення питання про допуск до навчання студентів, у яких завершується термін академічної відпустки, необхідно за два тижні до початку семестру подати до лікувально-профілактичної установи, яка проводить медичне обслуговування студентів, довідку про стан здоров'я з лікувально-профілактичного закладу, який спостерігав за хворим під час академічної відпустки, і пройти комплексне медичне обстеження, на підставі чого студентам видається висновок лікарсько-консультативної комісії для подання його до вищого закладу освіти.

Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом директора на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров'я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Надання академічної відпустки або повторного курсу навчання за медичними показаннями студентам заочної форм навчання здійснюється на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії територіальних лікувально-профілактичних установ.

Тривалість академічної відпустки встановлюється один рік. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Відпустки з вагітності та пологів, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, - до досягнення дитиною 6-річного віку, надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

 

5.2. Порядок надання студентам права на повторне навчання

 

Підставою для надання студенту права на повторне навчання може бути невиконання ним до початку екзаменаційної сесії навчального плану поточного семестру з поважних причин, підтверджених відповідними документами (через тривалі захворювання, пов'язані, зокрема, з епідеміями; часті захворювання - понад один місяць за семестр; складні сімейні обставини, зокрема необхідність догляду за членами сім'ї тощо).

Питання щодо надання студенту права на повторне навчання вирішується директором за поданням завідувача відділенням до початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом.

Повторне навчання здійснюється з початку семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю вони мали оцінки не нижче "добре" або "зараховано". Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента завідувачем відділення.

За весь період навчання студент може скористатися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

 

5.3. Поновлення до складу студентів

 

Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.

Поновлення до складу студентів здійснюється директором коледжу незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу, форм навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Студенту, який поновлений в коледжі, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими дисциплінами з відповідними оцінками, одержаними в іншому вищому навчальному закладі. Перезарахування здійснює завідувач відділенням.

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою директорів обох вищих закладів освіти.

 

5.4. Переведення студентів

 

Переведення студентів з одного напряму підготовки на інші (спеціальності) (а також до коледжу студентів з інших вищих навчальних закладів) можливе після успішного завершення ними першого курсу навчання.

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців, з однієї спеціальності на іншу здійснює директор.

      Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул. Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.

    При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, згадані вище особи за їх згодою можуть бути переведені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

    Особи, які навчаються в коледжі на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, фізичних осіб, можуть бути переведені на навчання на таких самих умовах до інших державних ВНЗ. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.

     Згадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному коледжі чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

     При існуванні двосторонніх угод (студент і підприємство, організація, установа), або тристоронніх (студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа) переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців, з вищою освітою на інший; з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного вищого закладу освіти до іншого здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод, з дотриманням вимог чинного законодавства.

   Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я директора коледжу заяву про переведення. Заява оформляється у двох примірниках. До заяви додається обхідний листок. Другий примірник підписується завідувачем відділення та заступником директора з навчальної роботи, перший — тільки директором. Перший примірник заяви є письмовою згодою директора, одержавши який студент звертається з цією заявою до директора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.

  При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці директор вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.

  Директор вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, навчальної картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.

  Директор вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

Переведення студентів відбувається до початку навчального року (семестру).

Заява про переведення або поновлення розглядається в коледжі протягом двох тижнів, і заявникові повідомляються умови зарахування на навчання або причина відмови.

Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

Поновлення на навчання осіб, відрахованих з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюються, як правило, під час канікул.

 

6. Порядок перезарахування заліків та екзаменів здобувачам вищої освіти

 

  Порядок перезарахування заліків та екзаменів розповсюджується на студентів, які повертаються з академічних відпусток, поновлюються, переводяться з інших навчальних закладів, а також студентів, які навчались у вищих навчальних закладах, або мають диплом про вищу освіту.

Перезарахування дисциплін за результатами їх вивчення в інших навчальних закладах не зменшує відповідальності коледжу за рівень знань випускників з усіх дисциплін навчальних планів.

Перезарахування здійснюється тільки за наявності оригіналів академічних довідок, додатків до диплома, навчальних карток студента, оформлених належним чином. Не допускається використовувати як підставу для перезарахування сертифікати про закінчення різних курсів.

Для студентів, що навчалися за навчальними планами, затвердженими до 1994 р. включно, перезарахування здійснюється шляхом співставлення обсягу аудиторних годин, а починаючи з навчальних планів 1995 р. — шляхом співставлення загального обсягу годин, що включає час самостійної роботи.

Перезарахуванню підлягають тільки форми контролю, передбачені навчальним планом (лабораторні, контрольні, курсові роботи, проекти, заліки, екзамени), і не допускається перезараховувати окремі розділи дисциплін, за якими навчальним планом не передбачені форми контролю.

Результати   перезарахування   оформлюються   на бланках   перезалікових листів і також фіксуються в залікових книжках. Перезалікові листки зберігаються в особовій справі студента (підкріплюються до навчальної картки). Перезарахування дисциплін здійснюється за таких умов:

•найменування дисциплін збігаються;

•дисципліна, що перезараховується, має обсяг не менший від обсягу вивченої дисципліни;

•діюча в коледжі форма контролю є не нижчою за форму контролю дисципліни, що вивчалася.

Перезарахування дисципліни або окремих форм контролю здійснюється викладачем, що викладає дану дисципліну, та завідувачем відділенням. Завідувачі відділенням несуть цілковиту відповідальність за правильність прийнятого рішення та за правильність документального оформлення перезарахувань і збереження перезалікових документів.

 

 

 

7. Державна атестація

 

Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК) після завершення навчання за певним рівнем і ступенем з метою  встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

ДЕК створюється як єдина для денної (стаціонарної), заочної (дистанційної) форм навчання з кожної спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.

ДЕК організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії затверджується рішенням вченої ради університету, за пропозицію ректора  з числа провідних НПП ВНЗ, спеціалістів виробництва або вчених.

До складу ДЕК входять: директор коледжу, викладачі  профілюючих циклових комісій.

      Головою ДЕК не може бути призначений директор, заступник директора,  завідувач відділенням, голова випускної циклової комісії, екзаменатор.   

  До участі в роботі ДЕК можуть бути запрошені фахівці із виробництва.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором коледжу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕК.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами за напрямами підготовки та спеціальностями .

Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується директором на підставі подання заступника директора і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів.

Студенти, які закінчують коледж, складають державні екзамени  або  захищають дипломні  проекти  на відкритих засіданнях ДЕК.

До складання державних іспитів та  захисту дипломних  проектів  допускаються студенти, які виконали всі вимоги освітньої програми.

Якщо державною атестацією передбачено захист дипломних проектів, то додатково до допуску до державних іспитів включаються вимоги: наявність віддрукованого тексту роботи із відгуком керівника, відповідними рецензіями та попереднім захистом на випускаючій цикловій комісії.

Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів подаються в ДЕК завідувачем відділенням.

Голові ДЕК перед початком державних екзаменів або захисту дипломних  проектів завідувач відділенням подає такі документи:

  • наказ про затвердження складу ДЕК;
  • наказ про допуск студентів до державної атестації;

• зведену відомість про виконання студентами освітньої програми і про отримані ними  оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик;

  • рецензію на дипломний проект спеціаліста відповідної кваліфікації;
  • подання голові ДЕК.

Склад рецензентів затверджується заступником директора з навчальної роботи за поданням завідувача відділенням.

Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни у зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.

Примітка. Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи - друковані статті за темою роботи, креслення тощо.

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених освітньою програмою.

Державні екзамени проводяться за білетами та тестами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною випускною цикловою комісією.
Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин
на день.

Результати захисту дипломних проектів та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Результати захисту дипломних проектів, а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

На підставі рішення екзаменаційної комісії коледж присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Студенту, який захистив дипломний проект чи склав державні екзамени відповідно  до   вимог  освітньо-професійної  програми   підготовки,   рішенням державної   комісії   присвоюється   відповідний ступінь, видається документ про освіту державного зразка.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених освітньою програмою, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно"чи захистив дипломний  проект з оцінкою "відмінно", видається документ про вищу освіту з відзнакою на підставі рішення ДЕК.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену чи захисті дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного ступеня та видання йому державного документа про вищу освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з коледжу і йому видається академічна довідка.

Студент, який   не склав державний екзамен або не захистив дипломний проект,  допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після закінчення коледжу.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склала ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект з поважної причини (документально підтвердженої), директором може бути продовжений строк навчання (шляхом надання академічної відпустки) до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломної проекту відповідно, але не більше, ніж на один рік.

Усі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий ступінь, також, який державний документ про вищу освіту - з відзнакою чи без відзнаки - видається студенту-випускнику.

Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні.     Протоколи зберігаються в архіві коледжу.

У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників; відповідність тематики дипломних проектів сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт про роботу державної екзаменаційної комісії, після обговорення на її заключному засіданні, подається директорові коледжу в двох примірниках у двотижневий термін після закінчення роботи державної комісії.

 На засіданні педагогічної  ради коледжу обговорюються результати роботи державної екзаменаційної комісії та затверджується звіт голови комісії.

.

 

8. Навчальний час студента

 

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки відповідного рівня.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, кредит, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру ви­значається навчальним планом.

Кредит - це 30 академічних годин навчальних занять та самостійної роботи. Час, відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім випускових, становить не менше 8 тижнів.

Початок і завершення навчання студента, переведення на старші курси та відрахування здійснюється, за поданням заступника директора з навчальної роботи, наказом директора коледжу.

Навчальний рік  розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком освітнього процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується директором.

Навчальні заняття в коледжі тривають дві академічні години (1,3 астрономічних годин) та проводяться за розкладом.

Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Розклад занять складається у точній відповідності до затверджених робочих навчальних планів на даний навчальний рік та не може змінюватись впродовж семестру.

З проектом розкладу викладачі та студенти повинні бути ознайомлені не пізніше, ніж за 10 днів до початку занять. Розклад щосеместрово затверджується директором.

Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

 

9. Робочий час викладача

 

Робочий час  педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень .

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача, встановлюються засіданням циклової комісії??з урахуванням  та досвіду роботи викладача.

Мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює коледж з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, організаційних) і в порядку, передбаченому Положенням коледжу та Колективним договором.

 Норми часу методичної та організаційної роботи визначаються коледжем.

Максимальне навчальне навантаження на одну ставку  педагогічного працівника не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для   педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Види навчальної роботи педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються коледжем за погодженням з  профспілковим представником .

Залучення  педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

Перелік основних видів методичної роботи педагогічних  працівників вищих навчальних закладів:

  1. Підготовка конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, дипломного проектування, практик і самостійної роботи студентів.
  2. Підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників.
  3. Розроблення навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочих навчальних програм.
  4. Підготовка НМК.
  5. Керування стажуванням викладачів.
  6. Розроблення і підготовка нових лабораторних робіт.
  7. Підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін
  8. Складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення модульного та підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю
  9. Розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).
  10. Розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання
  11. Вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу
  12. Підготовка концертних програм та персональних художніх виставок
  13. Виконання поза аудиторного навчального навантаження

Перелік основних видів організаційної роботи педагогічних  працівників вищих навчальних закладів

  1. Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки, комісіях інших міністерств.
  2. Робота в Державній акредитаційній комісії, експертних і фахових радах.
  3. Робота в науково-методичних і науково-технічних радах і комісіях вищого навчального закладу та його структурних підрозділів.
  4. Організація та проведення загальнодержавних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів.
  5. Робота з видання наукових і науково-методичних збірників.
  6. Виконання обов'язків заступника голови циклової комісії, заступника завідувача відділенням на громадських засадах.
  7. Участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов'язків куратора академічної групи.
  8. Керівництво студентським науковим гуртком.
  9. Участь у профорієнтаційній роботі та довузівській підготовці молоді.
  10. Участь у підготовці та проведенні студентських і учнівських олімпіад.
  11. Участь в організації та проведенні позанавчальних культурно -
    спортивних заходів.